Першим промінчиком весняного  сонця, ніжним подихом прилинула до наших дев'ятикласників остання шкільна весна, а з нею радісне і сумне свято останнього дзвоника. Останній дзвоник. Скільки в нього спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, печалі. Які світлі почуття охоплюють душу! Це для них, це в їхню честь зібралася сьогодні вся шкільна родина,  на останню шкільну лінійку в їхньому житті. 30 травня 2014 року востаннє продзвенів дзвінок для нашого  9-го класу в Степівському НВК, покликав їх у незвідану дорогу майбутнього. Останній дзвінок! Ця чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке неможливо нічим замінити. З надією вдивляємося в нашу юнь та молодь, що невдовзі стануть поряд з батьками на шлях державотворення.

Школо моя, рідна школо Степівська,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи!

День сьогодні такий незвичайний.
Сонце встало умите в росі,
Скликав в школу нас дзвоник останній
І зібрались на свято усі!

Останній дзвоник - незабутнє свято,

Мов спомин про шкільний веселий час...

І, як завжди, гостей у нас багато,

Здається, зараз весь район у нас!

І весело всміхається травень,

Бо скінчилась навчання пора,

Школярі -  галасливі пташата

Всі на святковій лінійці стоять

Ми нашу юність крилату

Проводжаєм в самостійне життя…