Степівкою поселення стало в 1946 році. До цього воно носило свою історичну назву Конельської Циберманівки (або просто Циберманівки). Конельської тому, щоб відрізнити від Великої Циберманівки, яка знаходиться в Уманському районі (тепер село Іванівка) та Циберманової Греблі, яка розташована на протилежному від Степівки березі річки Конелки. Колись власник цих земель перегородив річку греблею, збудував на ній водяний млин, назвав поселення на другому березі своїм іменем – Цибермановою Греблею, в ній розмістив економію.
Мешканці Степівки ведуть свій родовід із 1700-го року. Наявність курганів свідчить про те, що життя тут існувало давно (знайдено залишки трипільського поселення).
Радянська влада в селі укріпилась в 1920 році. З цього часу і до утворення колгоспу всі справи вирішувались через комнезам.
В 1923 році у зв’язку з новим адміністративним поділом Циберманівська сільська рада увійшла до складу Цибулівського, а з 1928 р. – до складу Монастирищенського району Уманської округи Київської області. Тут зароджуються радянські форми господарювання, виникли споживче, бурякове, потім машинне товариства, школу і навчання відокремили від церкви. У лютому 1924 р. започатковано комсомольський осередок. До 1930 р. село стало середняцьким, в цьому ж році організували колгосп ім. Чубаря.
Лихо прийшло в 1933 році, коли в голод смерть забрала більше 150 осіб. Нормалізувалось життя в 1935 році, коли утворили МТС, появились перші механізатори. В червні 1941 року на війну забрали 166 односельчан, фондових коней, вози, вантажний автомобіль. 7 січня 1944 року Циберманівка була визволена від фашистів, проте радянським село стало 8 березня 1944 року. За Указом Верховної Ради УРСР та з ініціативи мешканців села Конельська Циберманівка в 1946 році стала Степівкою. Розпочались відбудовчі роботи.
Важливим для села став 1958 рік, коли ліквідували МТС і всю техніку передали в колгосп. Певний час господарство було у складі Жашківського району, потім був період семирічної самостійності і знову об’єднання з колгоспом ім. Ілліча (Копіювата). Перебуваючи 10 років в складі цього господарства, степівчани по багатьох позиціях були передовими. За останні роки тут відбулись зміни в землекористуванні, а отже, і в основі економічного життя. Від села до райцентру – 24 кілометри, територія становить 1515,8 га, земель приватної власності 1120,5 га. За станом на 1 січня 2013 року тут проживало 358 осіб, дітей дошкільного віку 15, шкільного – 31, пенсіонерів 114, працездатного населення 183 особи, працюючих на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та господарювання 67 осіб. В селі нині 219 дворів (в 2010 році було 234), проживає 252 виборців. Місцева рада утворена в 1945 році.
Школа
Будинок культури
Пам'ятник полеглим односельчанам
Стара школа
